Вітаю Вас Гість
Субота
22.07.2017
00:34

Бердичівський район електричних мереж

Меню сайту
Реклама


ua-mall.com
Пошук
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Наше опитування
Яка напруга в мережі вашого будинку?
Всього відповідей: 446
Статистика

Архів
Архив записей
Погода

Адреса 13300, м.Бердичів, вул.Житомирська, 78
Начальник РЕМ Крилик Володимир Віталійович


Телефони:

 

1

5-04-70

Начальник РЕМ

2

5-04-71

Приймальня – інспектор з виконання доручень

3

2-12-36

Головний інженер

4

2-15-43

Заступник начальника з енергонагляду, економіки і комерційних питань

5

2-77-76

Начальник групи по роботі з побутовими споживачами

6

2-10-54

Заступник головного інженера

7

2-02-25

Диспетчер району

8

5-04-74

Диспетчер району

9

2-10-83

Бухгалтерія

10

2-67-59

Інженер ВТГ

11

5-04-72

Інженер по розрахункам з юридичними споживачами

12

2-44-21

Інженер по розрахункам з побутовими споживачами

13

5-04-73

Енергоінспекція

14

2-02-96

Договірна група

15

5-04-77

Дільниця по заміні приладів обліку

16

2-51-64

Оператор по роботі з побутовими споживачами (на прийомі)

17 5-04-76 Оператор по роботі з побутовими споживачами (на прийомі)

18

5-04-77

Оператор по роботі з побутовими споживачами

19

5-24-69

Інформаційно-консультаційний пункт (Червона гора)

 

Бердичівський РЕМ забезпечує електричною енергією 50565 побутових та 1241 юридичних споживачів, які розташовані на території м. Бердичева та Бердичівського району загальною площею 901 кв.км. Електропостачання здійснюється за допомогою повітряних та кабельних ліній електропередачі 0,4-10 кВ загальною довжиною 1796 км, 510 трансформаторних підстанцій загальною потужністю 135,7 МВА. Річне надходження електроенергії в район складає 177,7 млн.кВт.-год. В загальному обсязі корисного відпуску електроенергії в район населення споживає 41,5%, промисловість, сільгоспспоживачі, та інші – 58,5%.

Історична довідка Бердичівського району електричних мереж  ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» за 1944-1965 роки

     Бердичівську центральну електростанцію почали будувати у 1933 році. В 1941 році у конторі ЦЕС була пожежа, в результаті якої згоріли особові документи працівників (зокрема, згадуються трудові книжки). В період окупації станція продовжувала свою роботу (інформація за даними з особової справи працівника).

      Документи з особового складу присутні з 1944 року. Так, згідно першого наказу від 16 січня 1944 року на виконання наказу № 19 по тресту «Укркоменерго» від 15 січня 1944 року приступає до тимчасового виконання обов'язків директор Бердичівської центральної паротурбінної міської електростанції.

Структура станції на початок 1944 року мала наступний вигляд:

  1. Вугільне господарство;
  2. Котельний цех;
  3. Машинний цех;
  4. Насосна «Гнилоп'ять»;
  5. Електроцех;
  6. Лабораторія і хімчистка;
  7. Механічні майстерні;
  8. ПСО (служба охорони);
  9. Будівельна частина;
  10. Службовці контори та відділів;
  11. Енергопостачання і мережа.

          З 1945 року з назви станції зникає слово «міської» і в наказах вже значиться «Бердичівська центральна паротурбінна електростанція». В наказах 1946 року починає зазначатись і вищестояща організація -Міністерство комунального господарства УРСР. Крім того, на організацію надходять для керівництва накази Київського районного управління Головенерго МКХ УРСР.

           У кінці 1946 року (наказ № 176 від 06.12.1946) при відділі енергозбуту організовується госпрозрахункова монтажно-ремонтна бригада (бюро).

           13 січня 1948 року у зв'язку з тим, що Київське районне управління Головенерго не затвердило Положення про ремонтно-монтажне бюро при відділі енергопостачання, а також у відповідності до вимоги Міськфінвідділу видають наказ про ліквідацію бюро.

           В 1950 році назва змінюється на Бердичівську паротурбінну електростанцію.

            У липні 1954 року, який можна вважати роком першого кроку в напрямку великої енергетики, а саме - одержання електроенергії від енергосистеми за допомогою ліній високої напруги 35 кВ, розпочалася експлуатація Бердичівської підстанції 6/35 кВ лінії 35 кВ "Бердичівська-Житомир", довжиною майже 40 км.

            Структура підприємства у 1954 році вже мала дещо інший вигляд, а саме:

  1. Вугільне господарство;
  2. Котельний цех;
  3. Турбінний цех;
  4. Електроцех;
  5. Хімцех;
  6. Ремонтно-механічний цех;
  7. Автогараж;
  8. Паливно-транспортний цех;
  9. Службовці контори та відділів;
  10. Електромережа;
  11. Енергозбут;
  12. Лабораторія тепло вимірювальних приладів;
  13. Лабораторія електровимірювальних приладів;
  14. Штат робітників по послугам на сторону.

           На початку 1955 року затверджується нова структура системи Головенерго Міністерства комунального господарства УРСР. Тоді ж ліквідовуються районні управління і Бердичівська електростанція входить до складу Житомирського енергокомбінату Київського Раднаргоспу, який був створений на базі Житомирської електростанції.

            У тому ж році паливно-траспортний цех роз'єднується на паливний та транспортний цехи, у штатному розписі з'являється окремо рядок - чергові інженери, який фігурує там до кінця періоду, охопленого даною історичною довідкою.

            З вересня 1957 року станція підпорядковується Управлінню енергетичного господарства «Київенерго» Київського Раднаргоспу.

            Перед підприємством ставились задачі по виконанню держплану, виробітку електроенергії, тепла, здійсненню капітальному ремонту та освоєнню капіталовкладень по розширенню і реконструкції електростанції, зменшення втрат електроенергії у мережах, економії електроенергії тощо (за даними Колдоговору 1959 року).

            В 1960 році ліквідовується Житомирський енергокомбінат і Бердичівська електростанція починає підпорядковуватись безпосередньо Енергетичному районному управлінню «Київенерго».

            З 2 січня 1962 року створюються відділи Енергозбуту як окремі структури у містах Житомирі, Бердичеві, Коростені та Чернігові на базі існуючих енергозбутів при електростанціях (наказ Енергетичного районного управління «Київенерго» № 8 від 10.01.62). Так з'являється Бердичіський відділ енергозбуту «Київенерго», однією із задач якого стає регулювання графіку навантаження в електромережах.

            В 1963 році підстанція Київських високовольтних електромереж "Бердичів"  разом  з  іншими  районними  підстанціями  переходить  доЖитомирської    електростанції,    яка    поступово    перетворюється    на підприємство електричних мереж.

            В 1965 році на базі паротурбінної електростанції створюється Бердичівський район електричних мереж Житомирського енергоуправління сільського господарства.