Вітаю Вас Гість
Субота
23.09.2017
11:11

Бердичівський район електричних мереж

Меню сайту
Реклама


ua-mall.com
Категорії розділу
Інструкції з охорони праці [144]
Інформаційні повідомлення [15]
Пожежна безпека [20]
Пошук
Наше опитування
Яка напруга в мережі вашого будинку?
Всього відповідей: 454
Статистика

Архів
Головна » Інформація » Інструкції з охорони праці

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ТОКАРЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи компанії.
1.2. За цією інструкцією токар інструктується інструктується перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім кожний місяць (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться до "Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці"; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підписи інструктуючого та працівника якого інструктують.
1.3. Робочим місцем токаря є токарний верстат, біля якого він перебуває протягом всієї робочої зміни.
1.4. На робочому місці повинен бути набір різців, підкладок під них, планшайба, люнети, обертаючий центр, набір напилків, повідкові патрони та інше.
1.5. Біля кожного верстата повинна бути вивішена інструкція з безпечної експлуатації та табличка із зазначенням особи, яка відповідає за експлуатацію верстата.
1.6. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і завширшки не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.
1.7. Власник повинен застрахувати токаря від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я з вини власника токар має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.8. За невиконання цієї інструкції токар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.9. До самостійної роботи токарем допускаються особи, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли вступний інструктаж з охорони праці та інструктаж на робочому мірці.
1.10. Токар повинен:
1.10.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.10.2. Виконувати тільки ту роботу, яку доручив керівник та з якої проінструктований.
1.10.3. Користуватись спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.10.4. Утримувати в чистоті та порядку робоче місце.
1.10.5. Не захаращувати проходи.
1.10.6. Не допускати на робоче місце сторонніх осіб.
1.10.7. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та за безпеку людей, що працюють поруч.
1.11. Головні небезпечні та шкідливі фактори, які діють на токаря:
1.11.1. Ураження електрострумом.
1.11.2. Дія на шкіру мастила, охолоджувальних рідин.
1.11.3. Протяги.
1.11.4. Стружка, частини, що відкололися від оброблюваної деталі.
1.11.5. Несправність управління верстатом.
1.11.6. Обертові частини верстатів і деталі, що обробляються.
1.11.7. Різальний інструмент.
1.11.8. Підвищені рівні шуму.
1.12. Токар забезпечується спецодягом: костюм віскозно-лавсановий, черевики шкіряні, окуляри захисні.
1.13. Робоче місце токаря повинно мати достатнє освітлення, в тому числі й місцеве.
1.14. На робочому місці токаря не повинно бути протягів, а) Пускові пристрої, електродвигуни, а також металеве обладнання, яке може опинитись під напругою, повинні бути заземленими.
1.16. Пускові ящики електродвигунів повинні мати блокування, яке дозволяє відкривати ящик тільки після виключення рубильника.
1.17. Пускові кнопки повинні бути заглиблені, що унеможливлює самовільне вмикання при випадковому дотику.
1.18. Для запобігання шкірним захворюванням при користуванні охолоджувальними рідинами (емульсії, масла та ін.) необхідно перед початком роботи змастити руки спеціальними пастами.
1.19. Матеріали до верстатів можуть подаватись механічними візками (автокари, автонавантажувачі та ін.).
1.20. Прутковий матеріал, що подається до верстата для обробки, не повинен мати кривизни.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Одягти спецодяг, застібнутися, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, одягти головний убір.
2.2. Підготувати верстат для роботи.
2.3. Перевірити наявність, справність інструменту і розкласти його в порядку, зручному для роботи.
2.4. Відрегулювати освітлення так, щоб робоча зона була достатньо освітлена, а світло не засліплювало очі.
2.5. Перевірити верстат на холостому ході.
2.5.1. Справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки та ін.).
2.5.2. Справність системи змащення і охолодження.
2.5.3. Справність фіксації важелів включення і переключення (переконатись, що можливість самовільного переключення з холостого ходу на робочий виключена).
2.5.4. Відсутність слабини в рухомих частинах верстата, особливо у шпинделі, подовжніх і поперечних полозках супорта.
2.6. Перевірити справність та наявність усіх огороджень і при строїв, надійність закріплення різального інструменту.
2.7. При виявленні несправностей інструменту або обладнання верстата не приступаючи до роботи повідомити керівника робіт.
2.8. Перевірка справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв, захисного заземлення, огородження проводиться візуально.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Вимоги безпеки при обробці різанням повинні бути викладені в технологічних документах і виконуватися протягом всього технологічного процесу.
3.2. Використовувати інструмент та пристосування тільки за призначенням.
3.3. При установці (нагвинчуванні) патрона чи планшайби на шпиндель необхідно підкладати під них на верстат дерев'яні про кладки з виїмкою у формі патрона (планшайби); нагвинчувати тільки вручну.
3.4. Загвинчування патрона (планшайби) ударами кулачків об підставку допускається тільки при ручному обертанні патрона.
3.5. При обробці деталей довжиною, яка дорівнює 12 діаметрам і більше, а також під час швидкісного і силового різання деталей довжиною, яка дорівнює 8 діаметрам і більше, необхідно застосовувати додаткові опори (люнети).
3.6. Надійно та жорстко закріпляти деталі в патроні верстата. Після закріплення деталі витягти з патрона торцевий ключ. Не допускати, щоб кулачки виступали за бокову поверхню патрона. Якщо кулачки виступають, необхідно замінити патрон або встановити спеціальні захисні пристосування.
3.7. При наявності на верстаті гідравлічних, пневматичних або електромагнітних пристроїв для закріплення деталей необхідно захищати від механічних пошкоджень трубки подач повітря, рідини, електроенергії.
3.8. Під час обробки заготовок в центрах необхідно застосовувати безпечні хомути або поводкові патрони.
3.9. При закріпленні заготовок в центрах: 3.9.1. Протерти та змастити центрові отвори.
3.9.1. Застосовувати токарні центри, які відповідають розмірам отворів. 3.9.1. Не допускати упору центра в дно центрового отвору заготовки. 3.9.1. Не затягувати туго задній центр; надійно закріпляти задню бабку. 3.9.1. Надійно закріпляти заготовку в хомутах, щоб вона не прокручувалась під час обробки.
3.10. Під час обробки пруткового матеріалу виступаючий із шпинделя кінець прута необхідно захищати по всій довжині. Довжина прута повинна відповідати паспортним даним верстата.
3.11. При швидкісній обробці забороняється працювати з нерухомим центром.
3.12. При перевірці правильності установлення заготовки в патроні необхідно користуватись шматком крейди.
3.13. Під час обробки металів, які дають стружку, не допускати намотування її на оброблювану заготовку, інструмент, патрон; в цих випадках використовують спеціальні різці. Скидати стружку необхідно від себе і в бік від патрона.
3.14. Оброблювану поверхню заготовки необхідно розміщувати поближче до патрона.
3.15. Для захисту очей від стружки та бризок охолоджувальної рідини необхідно користуватися захисним екраном або окулярами.
3.16. Виліт різця при закріпленні його в різцеутримувачі не повинен перебільшувати 1,5 висоти його утримувача. Кріпити різець необхідно не менше ніж двома болтами різцеутримувача.
3.17. При центруванні деталей на верстаті та їх вимірюванні, а також при виконанні операцій з шліфування наждаком, зачищення або відпилювання різець необхідно відводити від патрона на безпечну відстань.
3.18. При вібрації верстата його необхідно зупинити та ліквідувати причини вібрації (змінити режим обробки, перевірити правильність закріплення деталі та ін.).
3.19. Підводити різець до оброблюваної деталі необхідно обережно і тільки під час роботи верстата, а відводити - до зупинки верстата.
3.20. При підрізці торців обробку необхідно починати від центру, при цьому різець повинен бути встановлений по осях центрів.
3.21. Різці з напаяними пластинами з твердих сплавів необхідно ретельно контролювати; забороняється користуватися різцями, пластини яких мають тріщини або ознаки відриву від тіла різця.
3.22. Не можна допускати нагромадження стружки біля верста та під час роботи.
3.23. Токар повинен зупинити верстат та вимкнути електродвигун: 3.23,1.При виявленні несправностей пристроїв та електродвигуна.
3.23.2. При огляді, чищенні, змащуванні верстата.
3.23.3. При встановленні та знятті тяжких заготовок.
3.23.4. При вимірюванні оброблюваних деталей, якщо немає спеціальних пристроїв для вимірів на ходу.
3.24. При кожному включенні верстата слід переконатись, що пуск верстата нікому не загрожує.
3.25 .Забороняється:
3.25.1. Чистити та змащувати частини верстата під час його роботи.
3.25.2. Встановлювати заготовки під час роботи верстата.
3.25.3. Ремонтувати верстат та його механізми, а також підкручувати болти та гайки під час його роботи.
3.25.4. Гальмувати обертові частини верстата рукою.
3.25.5. Під час роботи верстата подавати рукою в шпиндель оброблюваний прут.
3.25.6. Користуватися напилком та іншими інструментами без дерев'яних ручок.
3.25.7. Видаляти стружку з верстата рукою.
3.25.8. Допускати прибирання під час роботи верстата.
3.25.9. Допускати до верстата сторонніх осіб.
3.26. Готові заготовки і деталі необхідно складувати на спеціальних стелажах, не захаращувати робоче місце і підходи до нього.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Зупинити верстат, вимкнути електродвигун.
4.2. Привести в порядок робоче місце: 4.2.1. Прибрати стружку з верстата.
4.2 2. Різці, вимірювальні пристосування та інструменти скласти у спеціально відведене місце.
4.2.3. Прибрати з верстата готові деталі, заготовки.
4.3 .Змастити верстат після його виключення.
4.4.3няти спецодяг, вимити лице, руки з милом, при можливості прийняти душ. 4.5.Не дозволяється мити руки гасом, бензином, витирати їх брудним ганчір'ям. 4.6.Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. При роботі на токарному верстаті можуть бути виривання деталі з патрона (планшайби), центрів, поламання різців, виривання різців з різцеутримувачів та ін.
5.2.При виникненні аварії або ситуації, що може призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно зупинити верстат, відключивши його від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівника робіт; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.
5.3.Якщо є потерпілі, подати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку.
5.3.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму,
відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих час тин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал. При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.3.2. Перша допомога при пораненні
Необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язувальний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо свіже випрасовану) носову хустинку, чисту полотняну тканину. На те. місце тканини, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти тканину на рану.
Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.3.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
Пошкоджену кінцівку необхідно укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустинки до шиї і прибинтувати до тулуба. При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого обережно покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль" при диханні, кашлю, чханні і рухах, необхідно туго забинтувати груди чи - стягнути їх рушником під час видиху.
5.3.4. Подання першої допомоги при опіках кислотами і лугами. При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хв, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5 %-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або 3 %-ним розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі промити ретельно цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2 %-ним розчином питної соди, а при пораженні очей лугом- 2 %-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3 %-ним розчином оцтової кислоти або 3 %-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5 %-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10 %-ним" розчином питної соди, при попаданні лугу -розпиленим 3 %-ним розчином оцтової кислоти.
5.3.5. Подання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами не слід змочувати обпечене місце водою, ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках І ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках II ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 %-ним марганцевим розчином або 5 %-ним розчином таніну.
При опіках III ступеня (зруйнування шкірної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря. При опіку очей електричною дугою необхідно робити холодні примочування розчином борної кислоти.
5.3.6. Перша допомога при кровотечі.
Щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку догори; кровоточиву рану закрити перев'язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, і придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4-5 хв. Якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
При сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.
Виконувати всі вказівки керівника робіт щодо ліквідації небезпеки.

Курсы английского языка для начинающих little и few онлайн уроки английского языка.
Категорія: Інструкції з охорони праці | Додав: Vladimir (26.10.2011)
Переглядів: 5945 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]